Для слов’ян Сонце було всевидячим оком, яке ніби наглядає за моральністю,порядністю людей, за справедливим дотриманням законів. Недарма в усі часи злочинці чекали сутінків, настання ночі, тим самим ховаючись від правосуддя  як земного, так і небесного.

А священним знаком Сонця з незапам’ятних часів був… хрест! До речі, його можна побачити, якщо, дивлячись на Сонце, примружити очі. Певно, тому християнський хрест, дуже схожий на прадавній язичницький символ, так добре вкоренився на Русі. Іноді Сонячний Хрест обводили колом, іноді зображали його в русі, ніби рухоме колесо небесної колісниці. Такий хрест – хрест, що рухається, називається свастикою (сварга). Вона могла бути повернута в один або інший бік, з огляду на те, яке Сонце хотіли зобразити – «денне» чи «нічне». Між іншим, не лише в слов’янських легендах чаклуни, створюючи свої заклинання, ходять «посолонь» (тобто за Сонцем) або «протисолонь», залежно від того, добрими чи лихими будуть їхні чари. На жаль, свастика була використана у фашистській символіці і в більшості людей викликає негативні асоціації з фашизмом. Проте в прадавні часи свастика вельми шанувалась і була поширена від Індії до Ірландії. Часто її можна зустріти на давньоруських прикрасах, знайдених археологами. Що стосується фашистської свастики, досить легко переконатися в тому, що вона зображує саме «нічне» Сонце, яке рухається внутрішньою стороною нижнього неба. Таким чином, справжнім предметом «поклоніння» фашистських містиків виявляється не Сонце, а його повна відсутність – нічна темрява…

Цікаве трактування свастики в буддійській традиції. Вона називається «мандзі» і вважається символом досконалості. Вертикальна лінія вказує на взаємозв’язок Неба і Землі, горизонтальна – на боротьбу споконвічних протилежностей Інь та Ян. Стосовно поперечних штрихів: якщо вони направлені ліворуч, то цим, на думку буддистів, уособлюється рух, м’якість, співчуття, добро; праворуч – твердість, постійність, розум і сила. Таким чином, два різновиди мандзі доповнюють один одного: любов і співчуття безпомічні без сили і твердості, а бездушний інтелект і сила без милосердя ведуть лише до примноження зла. Загалом, «добро має бути з кулаками», але – саме (рос. именно) Добро. Не випадково мандзі являється емблемою знаменитого буддійського монастиря Шаолінь, так само як і інших центрів бойових єдиноборств, які наслідують принцип «не вбивати супротивника, а відроджувати його». Тобто примусити його задуматись над своєю недосконалістю і дати можливість стати на істинний шлях. Прихильники цих бойових мистецтв носять на своєму традиційному одязі саме лівосторонню мандзі, що символізує чистоту їхніх помислів, вважаючи її первинною. Мандзі рішучості та твердості лише підтверджує першу і знаходиться в самій людині, в її силі та майстерності. 

Переклад Олени Акатьєвої.

Матеріал взято з наступного джерела: Мария Семёнова. Мы – Славяне! Популярная энциклопедия.