Давні слов’яни вважали Землю і Небо двома живими істотами, більше того – подружньою парою, чия любов і породила все живе на світі. Бога Неба, Отця всього сущого, називають Сварогом. (згадаємо таке поняття як «Сварга» - Небесна Дорога, символ життя, руху…) Це ім’я походить від прадавнього слова, що означає «небо». Вчені відмічають, що іншим ім’ям Неба було ім’я Стрибог – в перекладі на сучасну мову «Отець-Бог». Недарма дядька по батьковій лінії на Русі називали «стрий». Сварог встановив найперші закони, зокрема, велів кожному чоловікові мати лише одну жінку, а жінці – одного чоловіка.

Богинь Рожаниць згадують, як правило, в множині. В давніх рукописах про них сказано коротко, згадані лише хліб, мед і сир (рос. «творог»), які приносились їм в жертву. Проте, рукописи були написані діячами православ’я з метою відвернути нещодавніх язичників від поклоніння колишнім святиням, тому в них важко знайти детальні і точні описи. Зважаючи на вбогість цих відомостей, деякі дослідники минулих років звикли бачити в Рожаницях численні, безликі божества жіночого роду, які допомагали в різних жіночих турботах і роботах, а також при народженні дітей. Проте сучасні вчені, опрацювавши великий археологічний, етнографічний, мовознавчий матеріал, а також звернувшись до відомостей, що стосуються сусідніх народів, дійшли висновку, що Рожаниць було дві: Мати і Дочка. 

Для слов’ян Сонце було всевидячим оком, яке ніби наглядає за моральністю,порядністю людей, за справедливим дотриманням законів. Недарма в усі часи злочинці чекали сутінків, настання ночі, тим самим ховаючись від правосуддя  як земного, так і небесного.

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг. Мотанка виконується виключно шляхом намотування, не має обличчя і несе в собі тепло людських рук, любов і турботу, з якою створена…